Визначення необхідності догляду за хворим
Стан здоров’я багатьох громадян не дозволяє самостійно здійснювати догляд за собою. У цьому випадку не обійтися без допомоги доглядальниці. Але, перш ніж скористатися послугами фахівця, важливо визначити ступінь потреби стороннього догляду.
Виділяють три ступені потреби сторонньої допомоги:
1-я: Хворому потрібна допомога при виконанні гігієнічних процедур, під час пересування та їди. Мінімум раз на добу людині знадобиться допомога доглядальниці. За часом це займе орієнтовно 1,5 години.
2-я ступінь потреби в сторонньому догляді полягає у наданні допомоги при пересуванні, виконанні гігієнічних процедур, під час їди та виконанні робіт по господарству. Послугами доглядальниці в цьому випадку доведеться скористатися тричі на добу, загальна кількість витраченого часу – не менше 3 годин.
3-й рівень передбачає допомогу за хворим протягом дня, не менше 5 годин.
Визначення за шкалою життєдіяльності
Немаловажну роль при виборі доглядальниці відіграє оцінка ступеня активності людини в побуті. З цією метою розроблено спеціальні опитувальники. У тому числі можна назвати найпоширеніший – шкала життєдіяльності Бартела. Максимальний показник – 100 балів означає, що анкетована людина здатна самостійно себе обслуговувати і не потребує стороннього догляду.
У даному опитувальнику зачіпаються наступні моменти: здатність хворого самостійно виконувати гігієнічні процедури, приймати їжу та ліки. , пересуватися по рівній поверхні і підніматися по сходах, здійснювати контроль над фізіологічними процесами. /”>відвідувати туалет, одягатися.
Результат проходження такого тесту може бути наступним:
- 0 балів – повна залежність у сторонньому догляді;
- 5 балів – часткова залежність від доглядальниці;
- 10 балів – немає потреби у сторонній допомозі.
Для моніторингу інтелектуальних та рухових здібностей пацієнта вдаються до школи FIM. Анкетування складається з 18 пунктів, кожен з яких оцінюється максимально у 7 балів (повна незалежність).
Рухові функції пацієнта оцінюються за такими показниками:
- фізичний стан;
- можливість контролювати фізіологічні відправлення;
- самостійне пересування або використання додаткових механізмів;
- користування туалетом.
Оцінка інтелектуальної діяльності стосується таких моментів, як:
- сприйняття мови, як усного, так і письмового;
- активність у соціальному середовищі;
- вільне спілкування;
- вільне спілкування з сторонніми людьми та членами сім’ї;
- можливість прийняття рішень, оцінка стану пам’яті .
Коли пацієнт пройде необхідне тестування, буде визначено, які заходи необхідно проводити під час догляду за хворим.